ЗАРУБІЖНЙ ДОСВІД У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Юрій Володимирович Дзядикевич, Ірина Василівна Любезна, Василь Васильович Градовий

Анотація


Дзядикевич Ю.В., Любезна І.В., Градовий В.В. ЗАРУБІЖНЙ ДОСВІД У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Мета. Метою роботи є дослідження аспектів зарубіжного досвіду в управлінні процесами енергозбереження та енергоефективності виробничої діяльності підприємств.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання. Були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: абстрактно-логічний, дедуктивний і узагальнення. Використовуючи абстрактно-логічний метод, були окреслені основні чинники, які впливають на управління процесами енергозбереження енергоефективності роботи підприємств. За допомогою дедуктивного методу проаналізовано напрями, які сприяють підвищенню енергозбереження виробничої діяльності підприємств. На основі узагальнення наукових джерел, присвячених проблемі підвищення енергозбереження та енергоефективності виробничих процесів підприємств, досліджено можливість впровадження інновацій, які спрямовані на розробку, створення нових видів технологій і нових організаційних форм виробництва. Це забезпечить конкурентоспроможність продукції підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Результати дослідження. Встановлено, що на шляху ефективного енерговикористання є низка бар’єрів, а саме: фінансові, управлінські, адміністративні, правові та ринкові. Енергозбереження має бути пріоритетним напрямом економічної політики підприємства. Стратегічними напрямами енергоефективної політики України повинні бути: збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу на основі нових технологій; модернізація транспортної інфраструктури; диверсифікація енергоносіїв; зменшення частки енергоємних виробництв і формування світогляду економії енергоресурсів у суспільстві. Значну увагу необхідно приділити відновлюваній енергетиці. Це дозволить демонополізувати ключові сегменти енергоринку та забезпечити  його прозорість і прогнозованість, тим самим сприятиме раціональному використанню енергоресурсів. Суттєвий вплив на енергозбереження мають зовнішні чинники, зокрема: нормативно-правова база, стабільність ринку енергоресурсів, заходи стимулювання з боку держави, відсутність матеріальної зацікавленості виробників у впровадженні енергоощадних технологій та економії енергетичних ресурсів.

Показано, що в промислово-розвинених країнах світу спостерігається зростання енергетичного сектора в структурі національної економіки, оскільки постійний ріст цін на нафту та природний газ приводить до енергетичної залежності від країн-експортерів. Зокрема, Німеччина цю проблему вирішує шляхом енергозбереження та застосування змішаної системи енергозабезпечення. В Швеції уряд стимулює використання відновлюваних джерел енергії шляхом звільнення підприємств від енергетичного податку терміном на 5 років, надання субсидій для утеплення старих будинків і спрощення одержання дозволів на будівництво вітрових електростанцій. Водночас держава використовує і адміністративні методи управління. Вона застосовує податки, дотації, субсидії, торгує квотами та електричними сертифікатами. Міністерство енергетики США реалізує національну енергетичну політику та вирішує низку невідкладних енергетичних проблем, які стоять перед державою, а саме: вплив високих цін на енергоносії, захист довкілля, збільшення внутрішніх поставок енергоносіїв, підвищення енергозбереження й енергоефективності, збільшення обсягів використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії, розвиток енергетичної інфраструктури та забезпечення енергетичної безпеки. В країнах ЄС для фінансування енергоефективних заходів застосовують два підходи. При першому підході співвласники багатоквартирних будинків самостійно приймають рішення модернізувати своє житло з метою економії тепла та ресурсів. Для цього використовують різні механізми, зокрема державне фінансування та банківські кредити. Другий підхід передбачає проведення енергетичної модернізації за допомогою ЖКГ або муніципальних інститутів. У Болгарії заходи з енергоефективності оплачуються з держбюджету, а громадяни Литви їх оплачують із своїх податків. Зазначено, що масове впровадження ОАСЕС у практику підвищує завантаження традиційних електростанцій у нічний час, знижує пікові навантаження в електромережах, не потребує будівництва нових гідроакумулюючих електростанцій, сприяє впровадженню відновлюваних джерел енергії у виробничі процеси та побут. Концепція «розумної» енергетики повинна враховувати особливості електроенергетичного комплексу України.

Наукова новизна результатів дослідження. Доведено, що головною метою енергонезалежності є енергозбереження та заохочення до використання нових видів джерел енергії у всіх галузях економіки країни.

Практична значущість результатів дослідження. Впровадження у виробничі процеси підприємств високоенергетичних і екологічно чистих джерел енергії буде підвищувати ефективність їх роботи .

Ключові слова: енергозбереження; енергоефективність; енергоресурси; відновлювані джерела енергії; економічні інструменти; зарубіжний досвід.

 

Дзядикевич Ю.В., Любезная .В., Градовой В.В. ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ В СФЕРЕ ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНЯ

Цель. сследование аспектов зарубежного опыта в управлении процессами энергосбережения и энергоэффективности производственной деятельности предприятий.

Методика исследования. Методологической основой исследования является диалектический метод научного познания. Были использованы общенаучные и специальные методы исследования, а именно: абстрактно-логический, дедуктивный и обобщения. спользуя абстрактно-логический метод, были очерчены основные факторы, которые влияют на управление процессами энергосбережения энергоэффективности работы предприятий. С помощью дедуктивного метода проанализированы направления, которые способствуют повышению энергосбережения производственной деятельности предприятий. На основе обобщения научных источников, посвященных проблеме повышения энергосбережения и энергоэффективности производственных процессов предприятий, исследована возможность внедрения инноваций, направленных на разработку, создание новых видов технологий и новых организационных форм производства. Это обеспечит конкурентоспособность продукции предприятий как на внутреннем, так и на внешнем рынках.

Результаты исследования. Установлено, что на пути эффективного энергопотребления есть ряд барьеров, а именно: финансовые, управленческие, административные, правовые и рыночные. Энергосбережение должно быть приоритетным направлением экономической политики предприятия. Стратегическими направлениями энергоэффективной политики Украины должны быть: увеличение объемов собственной добычи нефти и газа на основе новых технологий; модернизация транспортной инфраструктуры; диверсификация энергоносителей; уменьшение доли энергоемких производств и формирования мировоззрения экономии энергоресурсов в обществе.  начительное внимание необходимо уделить возобновляемой энергетике. Это позволит демонополизировать ключевые сегменты энергорынка и обеспечить его прозрачность и прогнозируемость, тем самым будет способствовать рациональному использованию энергоресурсов. Существенное влияние на энергосбережение имеют внешние факторы, в частности: нормативно-правовая база, стабильность рынка энергоресурсов, меры стимулирования со стороны государства, отсутствие материальной заинтересованности производителей во внедрении энергосберегающих технологий и экономии энергетических ресурсов.

Показано, что в промышленно развитых странах мира наблюдается рост энергетического сектора в структуре национальной экономики, поскольку постоянный рост цен на нефть и природный газ приводит к энергетической зависимости от стран-экспортеров. В частности, Германия эту проблему решает путем энергосбережения и применения смешанной системы энергообеспечения. В Швеции правительство стимулирует использование возобновляемых источников энергии путем освобождения предприятий от энергетического налога сроком на 5 лет, предоставления субсидий для утепления старых зданий и упрощения получения разрешений на строительство ветровых электростанций. В то же время государство использует и административные методы управления. Она применяет налоги, дотации, субсидии, торгует квотами и электрическими сертификатами. Министерство энергетики США реализует национальную энергетическую политику и решает ряд неотложных энергетических проблем, стоящих перед государством, а именно: влияние высоких цен на энергоносители, защита окружающей среды, увеличение внутренних поставок энергоносителей, повышение энергосбережения и энергоэффективности, увеличение объемов использования возобновляемых и альтернативных источников энергии, развитие энергетической инфраструктуры и обеспечения энергетической безопасности. В странах ЕС для финансирования энергоэффективных мероприятий применяют два подхода. При первом подходе совладельцы многоквартирных домов самостоятельно принимают решение модернизировать свое жилье с целью экономии тепла и ресурсов. Для этого используют различные механизмы, в частности государственное финансирование и банковские кредиты. Второй подход предусматривает проведение энергетической модернизации с помощью ЖКХ или муниципальных институтов. В Болгарии мероприятия по энергоэффективности оплачиваются из госбюджета, а граждане Литвы их оплачивают из своих налогов. Отмечено, что массовое внедрение ОАСЭС в практику повышает загрузки традиционных электростанций в ночное время, снижает пиковые нагрузки в электросетях, не требует строительства новых гидроаккумулирующих электростанций, способствует внедрению возобновляемых источников энергии в производственные процессы и быт. Концепция «умной» энергетики должна учитывать особенности электроэнергетического комплекса Украины.

Научная новизна результатов исследования. Доказано, что главной целью энергонезависимости является энергосбережение и поощрения использования новых видов источников энергии во всех отраслях экономики страны.

Практическая значимость результатов исследования. Внедрение в производственные процессы предприятий высокоэнергетических и экологически чистых источников энергии будет повышать эффективность их работы.

Ключевые слова: энергосбережение, энергоэффективность, энергоресурсы, возобновляемые источники энергии, экономические инструменты, зарубежный опыт.

 

Dziadykevych Yu.V., Liubezna I.V., Hradovyi V.V. Foreign experience in energy saving

Purpose. The aim of the work is to study the aspects of foreign experience in managing energy saving and energy efficiency of enterprises' production activities.

Methodology of research. The methodological basis of the study is the dialectical method of scientific knowledge. Common scientific and special research methods were used, namely: abstract and logical, deductive and generalization. Using the abstract and logical method, the main factors that influence the management of energy saving processes of energy efficiency of enterprises are outlined. With the help of deductive method, the directions, which promote increase of energy saving of production activity of enterprises, are analyzed. On the basis of generalization of scientific sources devoted to the problem of increasing energy saving and energy efficiency of industrial processes of enterprises, the possibility of introducing innovations aimed at the development, creation of new types of technologies and new organizational forms of production is researched. This will ensure the competitiveness of enterprises in both domestic and foreign markets.

Findings. It has been established that there are a number of barriers to efficient energy use, namely financial, managerial, administrative and legal and market. Energy saving should be the priority direction of the enterprise's economic policy. The strategic directions of Ukraine's energy and efficient policies should be: increasing the volume of oil and gas production on the basis of new technologies; modernization of transport infrastructure; diversification of energy resources; reducing the share of energy-intensive industries and shaping the outlook for energy saving in society. Considerable attention should be paid to renewable energy. This will allow demonopolizing of key segments of the energy market and ensuring its transparency and predictability, thus contributing to the rational use of energy resources. External factors have a significant impact on energy saving, in particular: regulatory framework, stability of the energy market, incentive measures by the state, lack of material interest of producers in implementing energy saving technologies and saving energy resources.

It is shown that in the industrialized countries of the world there is an increase in the energy sector in the structure of the national economy, as the constant rise in oil and natural gas prices leads to energy dependence on exporting countries. In particular, Germany solves this problem through energy saving and the use of a mixed energy supply system. In Sweden, the government encourages the use of renewable energy through the exemption of enterprises from energy taxes for a period of 5 years, subsidies for insulation of old houses, and simplification of permits for the construction of wind power plants. At the same time, the state also uses administrative management methods. It applies taxes, subsidies, subsidies, trades quotes and electrical certificates. The US Department of Energy is implementing a national energy policy and tackling a number of urgent energy challenges faced by the state, namely: the impact of high energy prices, environmental protection, increased energy supplies, increased energy efficiency and energy efficiency, increased use of renewable and alternative energy sources, development of energy infrastructure and energy security. In the EU, two approaches are used to finance energy efficiency measures. At first approach, the co-owners of multi-apartment buildings themselves decide to upgrade their housing in order to save heat and resources. Various mechanisms are used for this purpose, including state financing and bank loans. The second approach involves energy modernization through utilities or municipal institutions. In Bulgaria, measures for energy efficiency are paid from the state budget, and Lithuanian citizens pay them for their taxes. It is noted that the mass implementation of OASES in practice increases the loading of traditional power plants at night, reduces peak loads in power grids, does not require the construction of new hydroelectric power stations, promotes the introduction of renewable energy sources into production processes and life. The concept of “smart” energy should take into account the peculiarities of the Ukrainian electricity sector.

Originality. It is proved that the main purpose of energy independence is energy conservation and encouragement to use new types of energy sources in all sectors of the country's economy.

Practical value. The introduction of high-energy and environmentally friendly energy sources into production processes will increase the efficiency of their work.

Key words: energy saving; energy efficiency; energy resources; renewable energy sources; economic instruments; foreign experience.


Ключові слова


Ключові слова: енергозбереження; енергоефективність; енергоресурси; відновлювані джерела енергії; економічні інструменти; зарубіжний досвід.

Повний текст:

PDF

Посилання


Єрмілов С. Ф. Енергоефективність як ресурс інноваційного розвитку: Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності у 2008 р. Київ: НАЕР, 2009. 93 с.

Климчук О. В. Пріоритети розвитку енергетичної політики в світі та Україні. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки, № 1 (56). 2012. С. 123–128.

Сотник І. М., Харчишина О. В., Коваленко Є. В. Реформування системи субсидій населенню в контексті сталого енергоефективного розвитку України Актуальні проблеми економіки. 2017. № 1. С. 243–252.

Ковалко М. П., Денисюк С. П. Енергозбереження – пріоритетний напрям державної політики України. Київ: Знання, 1998. 506 с.

Стратегія енергозбереження в Україні: монографія в 2-х т. / За ред. В. А. Жовтянського, М. М. Кулика, Б. С. Стогнія. Київ: Академперіодика, 2006. 600 с.

Гнідий М. В., Маляренко О. Є. Методологія визначення теоретичного потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою. Проблеми загальної енергетики. 2007. № 15. С. 1–21.

Дзядикевич Ю., Буряк М., Зінюк М. Деякі аспекти управління процесами енергозбереження та енергоефективності виробничої діяльності підприємств. Економічний дискурс. 2017. Вип. 2. С. 89–96.

Гевко Б.Р. Організаційно-економічний механізм енергозбереження на підприємстві: автореф. дис. канд. економ. наук: 08.00.04. Тернопіль. 2016. 20 с.

Кулик М., Стогній Б. Стратегічні перспективи розвитку енергетики України. Світогляд. 2009. № 3. С. 41–45.

Геєць В. М. Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: монографія: у 2 ч.–Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. 389 c.

Дзядикевич Ю. В. Енергетична безпека України та шляхи її реалізації. Сталий розвиток економіки. 2014. № 2 [24]. С. 5–11.

Праховник А. В., Находов В. Ф., Борисенко О. В. Контроль ефективності енерговикористання – ключові проблеми управління енергозбереження. Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2009. № 8. С. 41–54.

Зеркалов Д. В. Енергозбереження в Україні: монографія. Київ: Основа, 2012. 584 с.

Правове регулювання енергозбереження в Європейському Союзі та в Україні: монографія / за заг. ред. В. Г. Дідика. Київ, 2007. 165 с.

Овчаренко Д. М. Закордонний досвід організації ефективного менеджменту з енергозбереження промислових підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2014. № 23. С. 69–74.

Energy Savings Opportunity Scheme. Department of Energy and Climate Change. London: Williams Lea Group, 2014. 72 p.

Industrial Technologies program. Energy Saving Opportunities for Manufacturing Enterprises. U.S. Department of Energy. Washington: EERE information Center, 2011. 2 p.

Захаров В. С. Зарубіжний досвід та механізми фінансування розвитку енергетики. Економіка та держава. 2017. № 3. С. 93–96.

Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Праховнік А.К. Аналіз енергетичних стратегій країн ЄС та світу і ролі в них відновлюваних джерел енергії. Аналітична записка БАУ № 13. 2015. URL: http://www.uabio.org/img/files/docs/uabio-position-paper-13-ua.pdf (дата звернення 15.01.2019).

Сурменелян О. Р. Світовий досвід управління енергозбереженням Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. 2013. № 2. С. 96–108.

Досвід США із збереження енергії в будівлях. URL: http://wt.com.ua/archive/11opit.php). (дата звернення 15.01.2019).

Energy Policy Act of 2005. URL: http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW-109publ58/html/PLAW- 109publ58/htm. (дата звернення 15.01.2019).

Department of Energy – AllGov. URL: www.allgov.com/departments/department-of-enhttp:// ballotpedia.org/United States House of Representatives Committee on Energy and Commerce. (дата звернення 15.01.2019).

Манжул І. Американський досвід забезпечення енергетичної безпеки. Підприємництво, господарство і право. 2015. № 8. С. 37–41.

Енергетичний менеджмент: підручник / Ю. В.Дзядикевич та ін. Тернопіль: Підручники і посібники, 2014. 336 с.

Worldwatch Institute and Center for American Progress. American Energy: The renewable path to energy security. 2006. URL: http://inages1americanprogress.org/il80web20037americanenergynow/ AmericanEnergy.pdf. (дата звернення 15.01.2019).

Дудченко О. Альтернативні джерела енергоресурсів в Українському Причорномор’ї: Аналітична записка. URL: http://www.niss.od.ua/p/285.doc. (дата звернення 15.01.2019).

Energy Policies of IEA Countries. URL: http://www.iea.org/publications/ freepublications/publication/us2007.pdf. (дата звернення 15.01.2019).

Вигода М. Енергоефективність будівель: український провал і зарубіжний досвід. URL: http://www.ecotherm-est.com/news/company-news/energoefektivnist-budivel-ukrayinskiy-proval-i-zarubizhniy-dosvid.html (дата звернення 15.01.2019).

Дяденчук А. Ф., Кідалов В. В. Гетероструктури n-ZnO:Al/porous –CdTe/p –CdTe в якості фотоелектричних перетворювачів. Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. Зб. наук. праць Інституту металофізики НАН України, 2017. Т. 15. Вип. 3. С. 487-494.

Ткач О. П. Наноматеріали і нанотехнології в приладобудуванні: посібник. Суми: Сумський державний університет, 2014. 125 с.

Умови ефективного застосування сонячних електроенергетичних систем / Б. Є. Патон та ін. Вісник НАН України. 2012. № 3. С. 48–58.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024