ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Теслюк Ю.В. ГЕНЕЗИС ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Мета. Дослідження гносеологічних передумов інноваційного розвитку та обґрунтування інституціонального підходу в розробці інструментарію реалізації потенціалу інноваційного розвитку національної економіки.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є системний та інституціонально-еволюційний підхід до вивчення проблематики інноваційного розвитку. В процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: монографічний і системно-аналітичний методи при обґрунтуванні сутності інноваційного розвитку та при аналізі й оцінці практичного інструментарію реалізації потенціалу інноваційного розвитку.

Результати дослідження. Встановлено, що онтологічним фундаментом формування постіндустріальної економіки в світі стало виокремлення провідної ролі інтенсивних факторів економічного розвитку, що забезпечуються активним впровадженням прогресивних досягнень науки й технологій. Першими вплив науково-технічного прогресу й інновацій на економічний розвиток визнали представники класичної школи, неокласики вважали його заданим фактором, кейнсіанці переважно схилялись до екзогенного характеру впливу науки й прогресу на економічну систему, а започаткування теорій інноваційних систем сприяло активному використанню системного та синергетичного підходів в дослідженні інноваційного розвитку

Аргументовано, що інноваційний розвиток реалізується через систему великих національних, регіональних, галузевих і корпоративних програм і проектів і забезпечує перетворення соціально-економічної сфери розвитку суспільства на основі передових технологій. Масштаб інноваційного розвитку обумовлений загальним розміром відтворення, абсолютного масштабу й питомої ваги інновацій у процесі відтворенні, обсягом ресурсів, залучених в інноваційний процес.

Наукова новизна результатів дослідження. Доведено, що інноваційний розвиток є глобальним процесом, який має місце в усіх сферах суспільної діяльності, серед яких особливе місце займає економіка. Даний процес відрізняється нерівномірністю стосовно окремих фірм, регіонів і національних економік. Він має ієрархічну структуру і розгортається в рамках національних інноваційних систем.

Аргументовано, що реалізація інноваційного розвитку обумовлює формування єдиного інституціонального простору для ефективної взаємодії господарюючих суб’єктів. Інституційний механізм в такому контексті повинен створити й запровадити основні структури для відповідного простору.

Обґрунтовано необхідність створення практичних механізмів інституціоналізації інноваційних виробництв; формування й розвитку інституту інтелектуальної власності; розвитку системи інноваційної освіти; забезпечення участі вітчизняних товаровиробників в глобальних регулюючих структурах; вдосконалення інституціонального механізму з урахуванням досягнень інформаційно-технологічної революції.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження поглиблюють практику інституціонального регулювання модернізаційних трансформацій та забезпечують можливість активізації інноваційних перетворень в національній економіці.

Ключові слова: національна економіка; виробництво; інновація; інноваційний розвиток; інноваційна політика; інституціональне забезпечення.

Теслюк Ю.В. ГЕНЕЗИС ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИХ ОСНОВ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ

Цель. Исследование гносеологических предпосылок инновационного развития и обоснования институционального подхода к разработке инструментария реализации потенциала инновационного развития национальной экономики.

Методика исследования. Методологической основой исследования является системный и институционально-эволюционный подход к изучению проблематики инновационного развития. В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы, в частности: монографический и системно-аналитический методы при обосновании сущности инновационного развития и при анализе и оценке практического инструментария реализации потенциала инновационного развития.

Результаты исследования. Установлено, что онтологическим фундаментом формирования постиндустриальной экономики в мире стало выделение ведущей роли интенсивных факторов экономического развития, которые обеспечиваются активным внедрением прогрессивных достижений науки и технологий. Первыми влияние научно-технического прогресса и инноваций на экономическое развитие признали представители классической школы, неоклассики считали его заданным фактором, кейнсианцы преимущественно склонялись к экзогенному характеру влияния науки и прогресса на экономическую систему, а развитие теорий инновационных систем способствовало активному использованию системного и синергетического подходов в исследовании инновационного развития.

Аргументировано, что инновационное развитие реализуется через систему крупных национальных, региональных, отраслевых и корпоративных программ и проектов и обеспечивает преобразование социально-экономической сферы развития общества на основе передовых технологий. Масштаб инновационного развития обусловлен общим размером воспроизводства, абсолютного масштаба и удельного веса инноваций в процессе воспроизводства, объемом ресурсов, привлеченных в инновационный процесс.

Научная новизна результатов исследования. Доказано, что инновационное развитие является глобальным процессом, который имеет место во всех сферах общественной деятельности, среди которых особое место занимает экономика. Данный процесс отличается неравномерностью по отдельным фирмам, регионам и национальным экономикам. Он имеет иерархическую структуру и разворачивается в рамках национальных инновационных систем.

Аргументировано, что реализация инновационного развития обуславливает формирование единого институционального пространства для эффективного взаимодействия хозяйствующих субъектов. Институциональный механизм в таком контексте должен создать и ввести основные структуры для соответствующего пространства.

Обоснована необходимость создания практических механизмов институционализации инновационных производств; формирования и развития института интеллектуальной собственности; развития системы инновационного образования; обеспечение участия отечественных товаропроизводителей в глобальных регулирующих структурах; совершенствования институционального механизма с учетом достижений информационно-технологической революции.

Практическая значимость результатов исследования. Полученные результаты исследования углубляют практику институционального регулирования модернизационных трансформаций и обеспечивают возможность активизации инновационных преобразований в национальной экономике.

Ключевые слова: национальная экономика; производство; инновация; инновационное развитие; инновационная политика; институциональное обеспечение.

Teslyuk Yu.V. THE GENESIS OF THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT

Purpose. The aim of the article is to study the epistemological prerequisites for innovation development and substantiation of the institutional approach in the development of tools for realizing the potential of innovative development of the national economy.

Methodology of research. The methodological basis of the research is the systematic, institutional and evolutionary approach to the study of the problems of innovation development. General scientific and special methods are used in the process of research, in particular: monographic, system and analytical methods in substantiating the essence of innovation development and in analyzing and evaluating practical tools for realizing the potential of innovative development.

Findings. It has been established that the ontological foundation of the formation of the post-industrial economy in the world has become a distinction of the leading role of the intensive factors of economic development, which is ensured by the active introduction of progressive achievements of science and technologies. The first influence of scientific and technological progress and innovations on economic development was recognized by representatives of the classical school, the neoclassicists considered it a given factor; the Keynesians predominantly tended to the exogenous nature of the influence of science and progress on the economic system, and the launch of the theories of innovation systems contributed to the active use of systemic and synergetic approaches in the study innovation development.

It is argued that innovative development is implemented through a system of large national, regional, sectoral and corporate programs and projects, and provides for the transformation of the social and economic sphere of development of society based on advanced technologies. The scale of innovation development is due to the overall size of reproduction, the absolute scale and the proportion of innovations in the process of reproduction, the volume of resources involved in the innovation process.

Originality. It has been determined that innovation development is a global process that takes place in all spheres of social activity, among which the economy occupies a special place. This process differs unevenly with respect to individual firms, regions and national economies. It has a hierarchical structure and unfolds within the framework of national innovation systems.

It is argued that the implementation of innovative development causes the formation of a single institutional space for the effective interaction of economic entities. The institutional mechanism in this context should create and implement basic structures for the appropriate space.            

The necessity of creation of practical mechanisms of institutionalization of innovative productions is substantiated; formation and development of the Institute of Intellectual Property; development of the system of innovative education; ensuring the participation of domestic commodity producers in global regulatory structures; improvement of the institutional mechanism taking into account the achievements of the information and technological revolution.

Practical value. The obtained results of the study deepen the practice of institutional regulation of modernization transformations and provide an opportunity for activation of innovative transformations in the national economy.

Key words: national economy; production; innovation; innovative development; innovative policy; institutional support.

Вольчик В. В. Институциональная и эволюционная экономика: учебное пособие. Ростов н/Д: Изд-во ЮФУ, 2011. 228 с.

Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця та ін. Київ: НАН України, 2015. 336 с.

Костирко І. Г., Тимофіїв С. В. Досконалість інституційної інфраструктури та її оцінка: теоретичний аспект. Економіка АПК. 2014. № 2. С. 81-86.

Мельник О. Г. Формування методологічних підходів у дослідженнях інновацій та інноваційного розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 6(120). С. 18-25.

Нестеренко А. Современное состояние и основные проблемы институционально-эволюционной теории. Вопросы экономики. 1997. № 3. С. 42–57.

Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г., Курило Л. І. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект: монографія. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2010. 706 с.

Тарасевич В. Н. О синергетике инноваций. Бюлетень міжнародного нобелівського економічного форуму. 2008. № 1. С. 224-232.

Федулова Л. Інноваційний розвиток: еволюція поглядів та проблеми сучасного усвідомлення. Економічна теорія. 2013. № 2. С. 28-45.

Шубравська О. Структурна корекція сільськогосподарського виробництва як чинник його ефективного зростання. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 71–82.

Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия. Москва: ЭКСМО, 2007. 864 с.

Denzau, A., North, D. Shared Mental Models: Ideologies and Institutions? Kyklos. 1994. Vol. 47. № 1. P. 3-31.