CHINA'S SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATION AND ECONOMIC INEQUALITY IN THE ERA OF MODERN TECHNOLOGIES

Анотація

У Ці. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ КИТАЮ ТА ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ В ЕПОХУ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Мета. Здійснити аналіз соціально-економічної трансформації Китайської Народної Республіки з довгострокової історичної перспективи, оцінка сучасного стану китайської економіки та визначення ключових факторів і викликів, що впливають на реалізацію її стратегічних напрямків розвитку в умовах глобальної нестабільності.

Методика дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, включаючи: індукцію та дедукцію – на етапі збору, систематизації та обробки необхідної інформації; елементів кореляційно-регресійного аналізу та візуалізації динаміки ключових показників.

Результати дослідження. Встановлено, що соціально-економічна трансформація Китаю супроводжувалася суттєвими змінами у структурі ВВП, зайнятості, рівні освіти населення, урбанізації та зовнішній торгівлі, що мали безпосередній вплив на рівень соціальної нерівності. Виявлено позитивну динаміку зростання частки населення з вищою освітою, що сприяло формуванню нового середнього класу, а також підвищенню конкурентоспроможності робочої сили. Водночас зростання регіональних диспропорцій та нерівномірний доступ до якісних освітніх і соціальних послуг стали джерелом поглиблення соціально-економічної диференціації.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз підтвердив наявність тісного зв’язку між рівнем освіти, урбанізацією та рівнем доходів населення, а також продемонстрував, що регіони з вищим рівнем освіченості та інноваційної активності мають нижчий рівень соціальної нерівності.

Здійснений порівняльний аналіз дозволив окреслити ключові етапи еволюції економічної моделі Китаю: від централізованої планової економіки до гібридної моделі з ринковими механізмами, що включає елементи соціального захисту. Це, своєю чергою, дозволило країні досягти високих темпів економічного зростання при збереженні соціальної стабільності.

Наукова новизна результатів дослідження. У статті запропоновано нову аналітичну модель, що дозволяє простежити взаємозв’язок між структурними зрушеннями в економіці та зростанням (або зменшенням) соціальної нерівності в окремих регіонах Китаю. Також уперше інтегровано дані за 2022–2023 роки щодо змін у демографічній і освітній структурі населення в контексті аналізу чинників, що формують сучасний профіль людського капіталу країни.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження мають важливе практичне значення для розробки ефективної соціально-економічної політики в країнах, що перебувають на етапі глибокої трансформації. Запропонована аналітична модель може бути використана як інструмент для оцінки впливу структурних змін в економіці на рівень соціальної нерівності, зокрема у процесі планування регіонального розвитку, реформування системи освіти та зайнятості. Отримані висновки можуть слугувати основою для адаптації досвіду Китаю до умов інших країн, що прагнуть поєднати економічне зростання з підвищенням соціальної справедливості. Крім того, результати можуть бути використані у науково-дослідній, освітній і аналітичній діяльності для подальшого вивчення проблем нерівності та людського розвитку.

Ключові слова: соціальна нерівність, економічна нерівність, трансформація, Китай, структура ВВП, зайнятість, урбанізація, освіта, економічне зростання.

Wu Qi. CHINA'S SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATION AND ECONOMIC INEQUALITY IN THE ERA OF MODERN TECHNOLOGIES

Purpose. The aim of this article is to analyse of the social and economic transformation of the People's Republic of China from a long-term historical perspective, assess the current state of the Chinese economy, and identify the key factors and challenges influencing the implementation of its strategic directions of development in conditions of global instability.

Methodology of research. The research employed general scientific and specialized methods, including induction and deduction – at the stage of collecting, systematizing, and processing the necessary information; elements of correlation-regression analysis and visualization of the dynamics of key indicators.

Findings. The article establishes that the socio-economic transformation of China was accompanied by significant changes in the structure of GDP, employment, the educational level of the population, urbanization, and foreign trade, which had a direct impact on the level of social inequality.

In particular, a positive dynamic was observed in the growth of the proportion of the population with higher education, which contributed to the formation of a new middle class and the enhancement of labour competitiveness. At the same time, the growth of regional disparities and uneven access to quality education and social services became a source of deepening socio-economic differentiation.

The conducted correlation-regression analysis confirmed the close relationship between the level of education, urbanization, and income levels, and demonstrated that regions with higher levels of education and innovation activity have lower levels of social inequality.

The comparative analysis allowed for outlining the key stages of the evolution of China’s economic model: from a centralized planned economy to a hybrid model with market mechanisms, which includes elements of social protection. This, in turn, enabled the country to achieve high rates of economic growth while maintaining social stability.

Originality. The article proposes a new analytical model that enables the tracing of the relationship between structural shifts in the economy and the increase (or decrease) in social inequality across specific regions of China. For the first time, data from 2022–2023 on changes in the demographic and educational structure of the population are also integrated into the analysis of the factors shaping the current profile of the country's human capital.

Practical value. The results of the study have significant practical implications for the development of effective socio-economic policies in countries undergoing deep transformation. The proposed analytical model can be used as a tool to assess the impact of structural changes in the economy on the level of social inequality, particularly in the process of planning regional development, reforming the education and employment systems. The conclusions drawn can serve as a basis for adapting China's experience to the conditions of other countries aiming to combine economic growth with the enhancement of social justice. Furthermore, the results can be applied in scientific research, education, and analytical activities for further exploration of issues related to inequality and human development.

Key words: social inequality, economic inequality, transformation, China, GDP structure, employment, urbanization, education, economic growth.