ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Свиноус І.В., Гаврик О.Ю., Биба В.А. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Мета. Поглиблення теоретико-методичних засад створення і функціонування фермерських господарств та розкриття їх економічної природи та специфіки в нинішніх умовах господарювання.

Методика дослідження. Теоретико-методологічною основою наукового дослідження, результати якого викладенні в статті, є сукупність методів, прийомів і принципів наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки з питань розвитку фермерських господарств. Під час проведення наукового дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системний підхід ‒ при вивченні зв’язків між явищами і процесами в системі забезпечення ефективного розвитку фермерських господарств; порівняльний підхід ‒ для зіставлення економічних процесів при виробництві сільгосппродукції у різні часові періоди з метою виявлення причинно-наслідкового зв’язку; діалектичний та абстрактно-логічний методи ‒ при проведенні теоретичних узагальнень, формуванні висновків.

Результати дослідження. Виявлено, що особливість функціонування селянських господарств полягає в тому, що вони одночасно є виробничою та споживчою одиницею, а, отже, поєднують дві мети – виробничу (максимізація доходу) і споживчу (зростання добробуту всіх членів домогосподарства). Систематизовано наступні моделі розвитку суб’єктів сільської сімейної економіки: модель трудового фермерського господарства; модель фермерського господарства, заснованого на використанні найманої праці; модель сімейної корпорації. Встановлено, що на основі сімейної організації праці формується мала локальна економіка «сімейна ферма», особливостями якої є: подвійність цілей розвитку, тобто реалізація підприємницької здатності її членів господарювати на землі і максимізація доходу; відтворювальний процес залежить від сформованої системи неформальних інститутів; до визначальних норм поведінки її членів належать: вірність традиціям і культурній спадщині, соціальна спрямованість, інноваційність, стійкість, довіра і передбачуваність дій членів домогосподарства; поєднання різновекторних, суперечливих процесів; поєднання технологічних, економічних і культурних умов функціонування сімейної ферми, що визначають синергетичний ефект.

Наукова новизна результатів дослідження. Набула подальшого розвитку iнтерпретація поняття «сімейне фермерське господарство», яке, на відміну від існуючих, характеризує форму ведення сільськогосподарської діяльності, що здійснюється особами із родинними зв’язками, або із залученням найманих працівників, а частка трудового внеску не перевищує внесок членів родини.

Практична значущість результатів дослідження. Узагальнення еволюційного розвитку економічної науки свідчить про наявність двох концепцій розвитку господарства: концепція селянського господарства як господарства підприємницького, в якому господар наймає самого себе в якості робітника; концепція селянського господарства як трудового сімейного господарства, в якому сім’я у результаті затрат праці отримує єдиний трудовий дохід і порівнює свої зусилля з одержаним матеріальним результатом. Врахування вищезазначених особливостей функціонування фермерських господарств повинно бути відображено при розробці державних та регіональних програм підтримки розвитку фермерських господарств.

Ключові слова: фермерське господарство, селянське господарство, сімейна ферма, селянин, виробництво.

 

Свиноус И.В., Гаврик А.Ю., Биба В.А. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ФЕРМЕРСКИХ ХОЗЯЙСТВ

Цель. Углубление теоретико-методических основ создания и функционирования фермерских хозяйств и раскрытие их экономической природы и специфики в нынешних условиях хозяйствования.

Методика исследования. Теоретико-методологической основой научного исследования, результаты которого изложены в статье, является совокупность методов, приемов и принципов научного познания, фундаментальные положения экономической теории, научные разработки по вопросам развития фермерских хозяйств. Во время проведения научного исследования были использованы общенаучные и специальные методы экономических исследований, в частности: системный подход ‒ при изучении связей между явлениями и процессами в системе обеспечения эффективного развития фермерских хозяйств; сравнительный подход ‒ для сопоставления экономических процессов при производстве сельхозпродукции в различные временные периоды с целью выявления причинно-следственной связи; диалектический и абстрактно-логический методы ‒ при проведении теоретических обобщений, формировании выводов.

Результаты исследования. Выявлено, что особенность функционирования крестьянских хозяйств заключается в том, что они одновременно являются производственной и потребительской единицей, а, следовательно, совмещают две цели – производственную (максимизация дохода) и потребительскую (рост благосостояния всех членов домохозяйства). Систематизированы следующие модели развития субъектов сельской семейной экономики: модель трудового фермерского хозяйства; модель фермерского хозяйства, основанного на использовании наемного труда; модель семейной корпорации. Установлено, что на основе семейной организации труда формируется малая локальная экономика «семейная ферма», особенностями которой являются: двойственность целей развития, то есть реализация предпринимательской способности ее членов хозяйничать на земле и максимизация дохода; воспроизводственный процесс зависит от сложившейся системы неформальных институтов, определяющих нормы поведения ее членов относятся: верность традициям и культурному наследию, социальная направленность, инновационность, устойчивость, доверие и предсказуемость действий членов домохозяйства; сочетание разновекторных, противоречивых процессов; сочетание технологических, экономических и культурных условий функционирования семейной фермы, определяющих синергетический эффект.

Научная новизна результатов исследования. Получила дальнейшее развитие интерпретация понятия «семейное фермерское хозяйство», которое, в отличие от существующих, характеризует форму ведения сельскохозяйственной деятельности, осуществляемой лицами с семейными связями, либо с привлечением наемных работников, а доля трудового вклада не превышает вклад членов семьи.

Практическая значимость результатов исследования. Обобщение эволюционного развития экономической науки свидетельствует о наличии двух концепций развития хозяйства: концепция крестьянского хозяйства как хозяйства предпринимательского, в котором хозяин нанимает самого себя в качестве рабочего; концепция крестьянского хозяйства как трудового семейного хозяйства, в котором семья в результате затрат труда получает единый трудовой доход и сравнивает свои усилия по полученным материальным результатом. Учет вышеупомянутых особенностей функционирования фермерских хозяйств должно быть отражено при разработке государственных и региональных программ поддержки развития фермерских хозяйств.

Ключевые слова: фермерское хозяйство, сельское хозяйство, семейная ферма, крестьянин, производство.

 

Svynous I.V., Havryk O.Yu., Byba V.A. THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF CREATION AND FUNCTIONING OF FARMS

Purpose. The aim of the article is deepening of theoretical and methodological foundations of creation and functioning of farms and disclosure of their economic nature and specifics in the current economic conditions.

Methodology of research. A set of methods, techniques and principles of scientific knowledge, fundamental provisions of economic theory and scientific developments on the development of farms are the theoretical and methodological basis of scientific research, the results of which are presented in the article. General and special methods of economic research are used in the course of scientific research, in particular: systematic approach – in studying the relations between phenomena and processes in the system of ensuring the effective development of farms; comparative approach – to compare economic processes in agricultural production at different time periods in order to identify cause and effect; dialectical, abstract and logical methods – in carrying out theoretical generalizations, forming conclusions.

Findings. It is revealed that the peculiarity of the functioning of the peasant farms is that they are both a production and a consumer unit, and therefore they combine two goals – production (maximizing income) and consumer (increasing welfare of all household members). The following models of development of the subjects of rural family economy have been systematized: the model of a labour farm; the model of farm based on the use of wage labour; model of a family corporation.

It is established that on the basis of family organization of labour a small local economy “family farm” is formed, the peculiarities of which are: dual purpose of development, i.e. realization of entrepreneurial ability of its members to manage on land and maximization of income; the reproduction process depends on the established system of informal institutions; Determinant behaviours of its members include: loyalty to traditions and cultural heritage, social orientation, innovation, resilience, confidence and predictability of household members' actions; combination of multi-vector, contradictory processes; combination of technological, economic and cultural conditions of functioning of the family farm that determine the synergistic effect.

Originality. The concept of “family farm” has been further developed, which, unlike the existing ones, characterizes the form of agricultural activity carried out by persons with family ties or with the involvement of employees, and the share of the labour contribution does not exceed the contribution of family members.

Practical value. Generalization of the evolutionary development of economic science indicates the existence of two concepts of economic development: the concept of the peasant economy as an entrepreneurial economy, in which the owner hires himself as a worker; the concept of the peasant economy as a working family farm, in which the family as a result of labour costs receives a single labour income and compares its efforts with the obtained material result.

Taking into account the abovementioned features of the functioning of farms should be reflected in the development of national and regional programs to support the development of farms.

Key words: farming, peasant economy, family farm, peasant, production.

Ключові слова: фермерське господарство, селянське господарство, сімейна ферма, селянин, виробництво.

Schultz T. W. Transforming Traditional Agriculture. Yale University Press, 1964. P. 81-85.

Lipton M. The theory of the optimizing peasant. Journal of Development Studies. 1968. Vol. 4. No. 3. P. 327-351.

Чаянов А. В. Опыты изучения изолированного государства. Труды Высшего семинария с.-х. экономии и политики. Москва : Госиздат, 1921. Вып. 1. С. 34-38.

Nakajima C. Subsistence and commercial family farms: some theoretical models of subjective equilibrium. In: Subsistence Agriculture and Economic Development / Ed. by C. R. Wharton, Jr. London, 1970. P. 165-185.

Low A. Agricultural Development in Southern Africa: Farm Household-Economics and the Food Crisis. London, 1986. P. 68-72.

Пуанкаре А. Математика и логика. Новые идеи в математике. Петрогра́д : Образование, 1915. 146 с.

Буздалов Н. И. Избранные труды: в 3-х т. Мocква : Всерос. ин-т аграр. пробл. и информатики им. А.А. Никонова, 2008. Т. 1. Интенсификация, земельная рента, эффективность. 325 с.

Крылов В. В. Теория Формаций. Москва : Восточная литература РАН, 1997. 34 с.

Шанин Т. Великий незнакомец: крестьяне и фермеры в современном мире. Москва : Прогресс-Академия, 1992. 428 с.

Маркс К., Энгельс Ф. Экономические рукописи 1857–1859 годов. Сочинения. 2-е изд. Москва,1968. Т. 46. Ч. I. 585 с.

Чаянов А. В. Номографические элементы экономической географии. Труды Высшего семинария с.-х. экономии и политики. Москва : Госиздат, 1921. Вып. 2. С. 23-35.

Тимирязев К. А. Из воспоминаний о двух поколениях. Памяти А. И. Чупрова и И. А. Петровского. Русские ведомости. 1913. № 230. С. 54-63.

Лоренц М.О. Методы измерения концентрации богатства. 1905. 34 с.

Маркс К., Энгельс Ф. Экономические рукописи 1857–1859 годов. Сочинения. 2-е изд. Москва, 1969. Т. 46. Ч. II. 626 с.

Назимов И. Н. Элементы капитала в крестьянском хозяйстве. Москва; Ленинград, 1929. 160 с.

Брайович С. М. Карл Каутский – эволюция его воззрений. Москва : Наука, 1982. 34 с.

Чаянов А. В. Крестьянское хозяйство. Избранные труды. Москва : Экономика, 1989. 492 с.

Чаянов А. В. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации. Москва : Наука, 1991. 121 с.

Чаянов А. В. Избранные труды. Москва : Колос, 1993. 574 с.

Чаянов А. В. К вопросу теории некапиталистических систем хозяйства. Экономическое наследие А.В. Чаянова. Москва : Издательский Дом ТОНЧУ, 2006. С. 59-106.

Маркс К., Энгельс Ф. Экономическо–философские рукописи 1844 года. Сочинения. 2-е изд. Москва, 1968. Т. 42. С. 97.

Маркс К., Енгельс Ф. Капітал. Критика політичної економії. Київ : Державне видавництво літератури УРСР, 1963. Т. 23. С. 597.

Рылько Д. В степях Миннесоты. Агроинвестор. 2009. № 2. С. 34-38.

Тамбовцев В. Л. Фактор культуры в экономике: методология анализа. Институциональная трансформация экономики: российский вектор новой индустриализации: материалы IV Междунар. науч. конф.: в 2 ч. / отв. ред. Е. А. Капогузов, Г. М. Самошилова. Омск : Изд-во Ом. гос. ун-та, 2015. Ч. 1. С. 24-29.

Чаянов А. В. Изоцены ржи 1909–1913, 1917 и 1920 гг. (по материалам Конъюнктурного Института Петровской сельскохозяйственной академии). Крестьянское хозяйство. Избр. тр. Москва : Экономика, 1989. 34 с.

Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. Москва : Фонд экономической книги «Начала», 1997. 180 с.

Нефедова Т., Пэллот Дж. Неизвестное сельское хозяйство, или Зачем нужна корова? Москва : Новое издательство, 2006. 356 с.

Чаянов А. В. Краткий курс кооперации. 4-е изд. Москва : Центральное Товарищество «Кооперативное издательство», 1925. 77 с.

Черепанов М. Организация крестьянского хозяйства на базе ЛПХ. АПК: экономика, управление. 1992. № 4. С. 85-86.

Ведров Н. Г. Фермерство или община? Земля сибирская, дальневосточная. 1992. № 5-6. С. 8-9.