КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАД ІНСТТУЦІОНАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДНАМІК В КОНТЕКСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІК

Оксана Володимирівна Гончаренко, Олексій Юрійович Чорновол

Анотація


Гончаренко О.В., Чорновол О.Ю. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАД ІНСТТУЦІОНАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДНАМІК В КОНТЕКСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІК

Мета. Узагальнення концептуальних засад інституціонального проєктування та визначення елементів інституціонального забезпечення розвитку інновацій в національній економіці.

Методика дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження виступає структурно-функціональний аналіз до визначення прямих і непрямих інституціональних елементів регулювання економічної динаміки; системний підхід до узагальнення концептуальних засад інституціонального проєктування інститутів інноваційного спрямування; інституціональний аналіз переваг і витрат інституціонального проєктування інноваційних інститутів.

Результати дослідження. Акцентовано, що запроваджені норми і інститути інноваційного спрямування в національній економіці не здатні продукувати позитивні ефекти внаслідок переважної недосконалості інституціонального середовища, що нівелює введення стимулів. Інституціям та інститутам, які орієнтуються на реалізацію економічного розвитку, протистоять формальні норми, що перешкоджають прогресу. Констатовано, що інституціональне проєктування реалізується через коректування діючих формальних норм; введення нових інституціональних норм, запровадження додаткових чи нових інституцій або інститутів; трансплантацію економічних інститутів. Аргументовано, що трансплантацію економічних інститутів з більш розвинутої моделі здійснюють за допомогою «шокової» терапії, «вирощування», запровадження формату поступальних змін через створення «проміжних інститутів».

Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що технологія «вирощування» економічного інституту є більш привабливою для вихідних умов, які властиві національній економіці, адже скорочується час на адаптацію трансплантованих форматів і мінімізуються ризики дисфункцій та обмежується перспектива «відторгнення» інституціональних елементів через відносно малі зміни проєктування. Єдиною проблемою виступає можливість швидкої «рутинізації» проміжних форм економічних інститутів, що не сприятиме оперативному впровадженню «бажаного» формату інституту і сповільнює економічну динаміку.

Акцентовано, що формування проміжних інститутів інноваційного розвитку в економіці необхідно запровадити через послідовні форми інституту інновацій в межах етапів реалізації моделі інноваційного процесу. Так, на стадіях забезпечення фінансування інноваційної діяльності можна державне фінансування доповнити введенням таких проміжних форматів, як державний кредит та державне партнерство; стадію продукування новацій ‒ урізноманітненням та об’єднанням різних наукових структур в технопарки і кластери; стадію розробки інновацій можна підсилити залученням державної підтримки інноваційного процесу (інвестиційної, інфраструктурної, комунікаційної, фіскальної); для стадії дифузії важливим вбачається створення науково-інноваційних центрів й формування інноваційної інфраструктури.

Практична значущість результатів дослідження. Теоретичні та методологічні положення дослідження узагальнюють та поглиблюють практичні засади інституціонального проєктування інноваційного розвитку національної економіки.

Ключові слова: ефективність, інновація, інноваційний розвиток, національна економіка, інституціональна дисфункція, інституціональне проєктування, інститут, стабілізація національної економіки.

 

Honcharenko O.V., Chornovol O.Yu. CONCEPTUAL PRINCIPLES OF INSTITUTIONAL DESIGN OF ECONOMIC DYNAMICS IN THE CONTEXT OF STABILIZATION OF THE NATIONAL ECONOMY

Purpose. The aim of the article is to generalize the conceptual principles of institutional design and determine the elements of institutional support for the development of innovations in the national economy.

Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the research is the structural and functional analysis to determine the direct and indirect institutional elements of the regulation of economic dynamics; a systematic approach to the generalization of the conceptual foundations of institutional design of institutes of innovative direction; institutional analysis of the advantages and costs of institutional design of innovative institutions.

Findings. It is emphasized that the implemented norms and institutions of innovative direction in the national economy are not able to produce positive effects due to the overwhelming imperfection of the institutional environment, which nullifies the introduction of incentives. Institutions and institutions that focus on the implementation of economic development are opposed by formal norms that hinder progress. It was established that institutional design is implemented through the adjustment of existing formal norms; introduction of new institutional norms, introduction of additional or new institutions or institutes; transplantation of economic institutions.

It is argued that the transplantation of economic institutions from a more developed model is carried out with the help of "shock" therapy, "cultivation", introduction of the format of progressive changes through the creation of "intermediate institutions".

Originality. It is substantiated that the technology of "growing" an economic institution is more attractive for the initial conditions that are characteristic of the national economy, because the time for adaptation of transplanted formats is shortened and the risks of dysfunctions are minimized, and the prospect of "rejection" of institutional elements due to relatively small design changes is limited. The only problem is the possibility of rapid "routinization" of intermediate forms of economic institutes, which will not contribute to the prompt implementation of the "desired" format of the institute and slows down economic dynamics.

It is emphasized that the formation of intermediate institutes of innovation development in the economy must be implemented through successive forms of the institute of innovation within the stages of the implementation of the model of the innovation process. Thus, at the stages of providing financing for innovative activities, state financing can be supplemented by the introduction of such intermediate formats as state credit and state partnership; the stage of production of innovations – diversification and unification of various scientific structures into technoparks and clusters; the stage of innovation development can be strengthened by attracting state support for the innovation process (investment, infrastructure, communication, fiscal); for the stage of diffusion, the creation of scientific and innovative centres and the formation of innovative infrastructure are considered important.

Practical value. The theoretical and methodological provisions of the study generalize and deepen the practical principles of institutional design of innovative development of the national economy.

Key words: efficiency, innovation, innovative development, national economy, institutional dysfunction, institutional design, institute, stabilization of the national economy.


Ключові слова


ефективність, інновація, інноваційний розвиток, національна економіка, інституціональна дисфункція, інституціональне проєктування, інститут, стабілізація національної економіки.

Повний текст:

PDF

Посилання


Геєць В. М. Інститути у розширенні технологічної модернізації економіки України. Журнал європейської економіки. Тернопіль, 2016. Т. 15 (№ 3). С. 255-265.

Гончаренко О. В., Теслюк Ю. В. Функціонал базисних інститутів економіки в забезпеченні інноваційного розвитку агропромислового виробництва. Ефективна економіка. 2020. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8373 (дата звернення: 24.09.2023).

Гончаренко О. В., Самілик Т. М., Теслюк Ю. В. Інституціональні детермінанти розвитку інновацій в агропромисловому виробництві. Ефективна економіка. 2019. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7698 (дата звернення: 24.09.2023).

Гриценко А. Методологія дослідження трансформації економічних функцій держави в умовах глобалізації. Економіка України. 2021. № 7. С. 5-13.

Дементьєв В. В., Вишневський В. П. Чому Україна не інноваційна держава: інституційний аналіз. Економічна теорія. 2011. № 3. С. 5-20.

Мельник О. Г. Формування методологічних підходів у дослідженнях інновацій та інноваційного розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 6(120). С. 18-25.

Норт Д. Інститути, інституціональна зміна та функціонування економіки. Київ : Основи, 2000. 198 с.

Федулова Л. І. Інноваційний розвиток економіки України: проблеми та перспективи. Економічний вісник університету. 2020. № 44. C. 42-49.

Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. Київ : ЛОГОС, 2003. 617 с.

Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу / пер. з англ. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 242 с.

Paradigm transformation of the economic crises modeling / Khalatur S., Honcharenko O., Karamushka O., Solodovnykova I., Shramko I. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2022. № 4(45). Р. 285-297. https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.45.2022.3833




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2023.4.5

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024